Сарагоса (Zaragoza), місто на З.-В.(північний схід) Іспанії, центр області Арагон і провінції Сарагоса. Розташований на р. Ебро, в оточенні зрошуваного з.-х.(сільськогосподарський) району, званого Арагонськой Уертой. 488,5 тис. жителів (1971). Крупний транспортний вузол. Розвинені машинобудування (з.-х. машини, автомобілі, літаки), харчова (цукрова, борошномельна, фруктоконсервная, винар, маслобойная, молочна), хімічна, текстильна цементна, деревообробна і пробкова, паперова, шкіряна промисловість. От С. проходіт транспіренейський трубопровід до Роти, поблизу м. Кадіс. У С. — університет (заснований в 1474). Провінційний музей витончених мистецтв (доісторичне, давньоримське і іспанське мистецтво). Щорічні загальноіспанські промислові ярмарки (у жовтні).
С. заснована римлянами в 27 до н.е.(наша ера) на місці іберійського поселення (Salduba), названа Цезарея-Августа (пізніше в арабській вимові Saracusta або Sarcusta). У 714—1118 н.е.(наша ера) під владою арабів, в 11 — початку 12 вв.(століття) центр емірату Сарагосського. Відвойована Альфонсом I, С. стала столицею Арагона. У 1119 добилася самоврядності і інших вільностей. З 14 ст С. — одне з найекономічніше розвинених міст Арагона; особливого розвитку тут досягло текстильне виробництво, в середині 16 ст з'явилася товарна біржа, декілька раніше, ніж в інших іспанських містах, — книгодрукування. Загальний занепад економіки Іспанії в 17—18 вв.(століття) відбився і на С. Во час Іспанської революції 1808—14 С., що двічі осідала французькими окупантами (1808, 1808—09), прославилася героїчною обороною, що знайшла віддзеркалення в мистецтві і літературі (офорт Ф. Гойі «Яка мужність!», повість Б. Переса Гальдоса «Сарагоса»).
В структурі центру С. збереглися межі регулярного планування давньоримської колонії. Середньовічна архітектура С. (з візерунковою цегельною кладкою, декоративними куполами, облицюванням багатоколірними кахлями) багато що зберегла від часу мавританського панування. Серед пам'ятників архітектури: собор Ла-Сео (1119—1550; фасад — кінець 17 ст, «еррересько»; башта — 1685), церкви 16 ст в стилі мудехар (Санта-Марія Магдалена і ін.), біржа («Лонха», 1551, готика і платересько ), палаци 16 ст в стилі платересько.
Літ.: Gascón de Gotor A., Zaragoza, v. 1—2, Barcelona [1927—28]; Navarro Ferrer A. M., Geografia urbana de Zaragoza, Zaragoza, 1962.
