Саперів повстання 1905—06, революційні виступи солдатів саперних частин (що комплектуються переважно з робітників) в період Революції 1905—07.
В Києві С. ст готувалося військовою організацією РСДРП; керівниками його були пов'язаний з військовою організацією підпоручик Би. П. Жадановський, більшовик Ф. Н. Петров і ін. 16 (29) листопада 1905 солдати 3-ої роти 5-го понтонного батальйону 3-ої саперної бригади відмовилися підкорятися командуванню. 17 (30) листопада військова організація РСДРП провела засідання з представниками солдатів, які запропонували почати повстання; більшістю голосів було вирішено провести озброєну демонстрацію, так как подготовка до повстання не була завершена. З метою підняти на виступ останні саперні частини, озброєні сапери 4-го і 5-го понтонних батальйонів (близько 800 чіл.) 18 листопада (1 грудня) 1905 рушили до казарм. До саперів приєдналися солдати інших частин, робітники Південноросійського заводу (нині «Ленінська кузня»). Демонстрація (близько 5 тис. чіл.) була зустрінута вогнем вірних царському уряду військ і після перестрілки розсіяна. 106 учасників були притягнені до суду, 3 чіл. засуджені до страти, 27 чіл. — до каторги, 62 — до дисциплінарних батальйонам. Не дивлячись на поразку С. ст, за оцінкою Ст І. Леніна, це був «... крок до злиття революційної армії з революційним пролетаріатом і студентством» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 12, с. 123).
На Кавказі С. ст почалося 25 липня (7 серпня) 1905. Солдати 1-го і 2-го Кавказького саперних батальйонів в Александрополе (нині Ленінакан) заарештували офіцерів і зажадали звільнення політв'язнів. 26 липня (8 серпня) повстання було пригнічено. 11 (24) листопада — 25 грудня 1905 (7 січня 1906) сапери брали участь у виступах військ Тбіліського гарнізону. 25 червня (8 липня) 1906 в Александрополе 2-й батальйон Кавказької саперної бригади відмовився виконувати накази командування. Солдати на мітингу висунули політичні вимоги. До них приєднався 1-й батальйон. Повсталі спробували опанувати склади з боєприпасами, але були оточені урядовими військами і роззброєні. 25 чіл. були арештовані останні сапери дрібними групами відправлені до інших частин.
Літ.: Революційний рух в армії в роки першої російської революції. Сб. ст., М., 1955; Бондаренко І. Н., Більшовики Києва в Першій російській революції, [До.], 1960.
