Санітарні прилади
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Санітарні прилади

Санітарні прилади, приймачі стічних вод (господарських і фекальних), що встановлюються в житлових, суспільних і виробничих будівлях. С. п. приєднують до внутрішніх (домовим) мереж водопроводу і каналізації; вони є основними елементами санітарно-технічного устаткування будівель (див. Інженерне устаткування будівель). Відповідно до призначення С. п. їх встановлюють: у ваннах, вмивальних і душових (ванни, умивальники, душові піддони, трапи, біде); у приміщеннях туалетів і убиралень (унітази, клозетні чаші, пісуари, урінали; ці прилади забезпечені бачками, що змивають, або кранами); у кухнях (миття, раковини, сливи). Застосовуються також С. п. спеціального призначення, встановлювані в медичних установах, лабораторіях, лазнях, перукарнях, засобах транспорту і т.д. Матеріалами для С. п. служать чавун, кераміка (фаянс, напівфарфор), листова сталь, кольорові метали і сплави, пластмаси. Зовні прилади покривають білою або кольоровою скловидною емаллю (по чавуну і сталі), глазур'ю (по кераміці) або наносять на них гальванічні покриття (по кольоровому металу). С. п. обладналися водорозбірними або змішувачами кранами, а також сифонами з водяними затворами що перешкоджають проникненню забрудненого повітря з каналізаційної мережі в приміщення.

  Літ.: Ріпин Н. Н., Шопенський Л. А., Санітарно-технічні пристрої і газопостачання будівель, 4 видавництва, М., 1975; Довідник проектувальника промислових, житлових і суспільних будівель і споруд, [ч. 1], Л. — М., 1964.

  Н. Н. Ріпин.