Сантільяна Іньіго Лопес де Мендоса
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сантільяна Іньіго Лопес де Мендоса

Сантільяна (Santillana) Іньіго Лопес де Мендоса (19.8.1398, Карріон-де-лос-Кондес, — 25.3.1458, Гвадалахара), маркіз де, іспанський поет. Автор першої іспанської поетики «Передмова і послання»... (1449, опубл.(опублікований) 1482), дидактичного вигадування «Прислів'я для славної освіти і корисного вивчення» (1437, опубл.(опублікований) 1490), «Спор Біаса з Фортуной» (1448, опубл.(опублікований) 1502), «Повчання фаворитам» (1452). Вплив італійській поезії виявляється в сонетах, форму яких С. ввів в іспанську поезію, в алегоричних поемах «Пекло закоханих» і «Комедійка про Понце» (1444). Найбільш коштовна частина його спадщини — вірші у дусі народної іспанської поезії; «Пісні», «Оповіді», «Пастушачі пісні», збірка «Прислів'я, які говорять старі у вогню» (видавництво 1508).

  Соч.: Obras, 2-а ed., [Madrid, 1956]; Canciones. Decires. Serranillas, Barcelona — B. Aires [1940]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Сонет; Прислів'я, в кн.: Хрестоматія по зарубіжній літературі. Епоха Відродження, т. 1, сост. Би. І. Пурішев, М., 1959.

  Літ.: Смирнов А. А., Середньовічна література Іспанії, Л., 1969; Lapesa R., La obra literaria del marqués de Santillana, Madrid, 1957; Castillo de Lucas A., Ensayo antropológico del marqués de Santillana в de su refranero, [Madrid], 1962.

  А. Л. Штейн.