Санто-Домінго (Santo Domingo), столиця Домініканської Республіки. Найважливіший економічний і культурний центр країни. Розташований на Ю.-В.(південний схід) острови Гаїті, на низовинному березі Карібського моря. Клімат тропічний; середня температура січня 24,1 °С, липня 27 °С. Опадів 1459 мм в рік. Близько 900 тис. жителів (з передмістями, 1973). Вузол шосейних доріг. Головний порт країни. Підприємства харчовосмакової (цукровою, ромовою, маслобойной миловареною, тютюновою), текстильній, швацькій, шкіряно-взуттєвій, цементній, лісопильній і меблевій промисловості. Центр туризму.
Заснований в 1496 Бартоломе Колумбом (брат Хрістофора Колумба) під назвою Нова Ізабелла на східному березі р. Осама (пізніше отримав назву З.-Д.). З 1844 столиця Домініканської Республіки. У 1916—24 був окупований морською піхотою США. У 1936—61 називався Сью-дад-Трухильо (по прізвищу диктатора Р. Л. Трухильо). У кінці 50-х рр. в З.-Д. відбувалися озброєні виступи проти Трухильо (особливо сильні — в 1956, 1959, 1960). У травні 1965 місто знаходилося в руках революційних військ, прибічників конституційного режиму, що виступали проти реакційної хунти-тріумвірату, такої, що спиралася що на допомогу висадилися в З.-Д. озброєних сил США.
В 1-ій половині 16 ст З.-Д. отримав регулярний план і був забудований потужними кам'яними спорудами в стилі, перехідному від готики до Ренесансу (башта Торре дель Оменахе, 1503—07; замок-палац Каса дель Альміранте, 1510—14; собор з гробницею Х. Колумба, 1-я половина 16 в.; палац Каса де Енгомбе, 1535; госпіталі, монастирі, 2-поверхові житлові будинки з внутрішніми двориками). У 1543—1702 були збудовані міські стіни. Після урагану 1930, що зруйнував майже все місто, будуються залізобетонні будівлі. Серед споруд 20 ст — театр (1913), готель «Ярагуа» (1943). У З.-Д. знаходяться: Автономний університет Національний університет, Академія історії, Національний музей, Національна галерея витончених мистецтв.
Літ.: Alemar L. Е., Santo Domingo, Ciudad Trujillo, Santiago (R. D.), 1943.
