Санаєв Всеволод Васильович (р. 25.2.1912, Тула), радянський кіноактор, народний артист СРСР (1969). Член КПРС з 1955. У 1937 закінчив ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського), працював в МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) е, Театрі ім. Моссовета. Перша велика робота в кіно — Добряків у фільмі «Улюблена дівчина» (1940). Потім зіграв ролі: більшовика Емельянова («Розповіді про Леніне», 1958), старшини Козлова («П'ять днів — п'ять ночей», 1961), майора Сазонова («Це сталося в міліції», 1967), полковника Зоріна («Повернення „Святого Луки“», 1970, «Чорний принц», 1973), полковника Лукина («Звільнення», 1973) і ін. Акторові особливо удаються драматичні образи навчених життєвим досвідом людей. Він створює точні психологічні портрети, що відрізняються життєвою достовірністю. У фільмах режисер В. М. Шукшина він зіграв Сергія Федоровича («Печі-лавки», 1972) і Єрмолая Воєводіна («Ваш син і брат», 1966). Виконував також ролі негативних персонажів — анархіст Сиплий («Оптимістична трагедія», 1963), Гомозов («Нудьги ради», 1968). Державна премія РРФСР імені братів Васильевих (1967).
Літ.: Іванова Ст, Всеволод Санаєв, в сб.(збірка): Актори радянського кіно, ст 5, М., 1969.
