Самосуд Самуїл Абрамович [2(14) .5.1884, Тбілісі, — 6.11.1964, Москва], радянський диригент, народний артист СРСР (1937). У 1906 закінчив Тбіліське музичне училище, потім вчився в Празі в Р. Вігана, в Парижі в П. Касальса і в «Схола канторум». У 1917—19 диригент Маріїнського, в 1918—36 головний диригент і художній керівник Ленінградського Малого оперного театрів. С. здійснив перші постановки обпер: «Ніс» (1930) і «Леді Макбет Мценського повіту» (1934) Шостаковича, «Тихий Дон» Дзержінського (1935) і ін. У 1936—43 головний диригент Великого театру, в 1943—1950 — Музичного театру ім. Станіславського і Неміровіча-Данченко (Москва). Основні роботи: «Піднята цілина» Дзержінського (1937), «Руслан і Людмила» (1937, нова сценічна редакція) і «Іван Сусанін» Глінки (1939; Державна премія СРСР, 1941), «Сім'я Тараса» Кабальовського (1947, 2-я редакція 1951; Державна премія СРСР, 1952). Поставив «Війну і світ» Прокофьева (1946, Ленінградський Малий оперний театр; Державна премія СРСР, 1947). Заснував і очолив симфонічний оркестр Всесоюзного радіо (1953—57) і оперно-симфонічний оркестр Всесоюзного радіо і телебачення (з 1957). Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
