Салтиков Михайло Глібович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Салтиков Михайло Глібович

Салтиков («Кривій») Михайло Глібович (розум. до 1621), політичний і державний діяч Росії кінця 16 — почала 17 вв.(століття), боярин з 1601. У 1600—01 брав участь в переговорах з польським посольством канцлера Л. Сапеги, в 1601—02 керував у відповідь російським посольством до Польщі. Активний учасник змови проти Лжедмітрія I, але після запанування В. І. Шуйського (див. Шуйськие ) був видалений з Москви, отримавши призначення воєводою в Івангород, потім в Горішок. У 1609 біг в Тушино, де став на чолі найбільш пропольської групи російських феодалів. Очолив посольство російської знаті до Сигизмунда III під Смоленськ, яке уклало договір про обрання Владислава IV Ваза російським царем (лютий 1610). З осені 1610 С. — помічник польського коменданта в Москві А. Гонсевського. Добивався від патріарха Гермогена засудження першого ополчення. У жовтні 1611 керував (разом з князем Ю. Н. Трубецким) російським посольством до Польщі з вимогою присилання нових польських військ і відпустки Владислава до Москви. До Росії після цього С. вже не повернувся. Від Сигизмунда III С. отримав в Смоленському воєводстві крупні земельні володіння.

  Літ.: Платонов С. Ф., Нариси по історії Смути в Московській державі XVI—XVII вв.(століття), М., 1937.