Салонікські операції 1915—1918, бойові дії військ Антанти в районі Салонік (Греція) під час 1-ої світової війни 1914—18. Салонікський фронт утворився в жовтні — листопаді 1915 після висадки в Салоніках (з 5 жовтня) з відома уряду Греції англо-французького експедиційного корпусу під командуванням французького генерала М. Саррая з метою допомоги Сербії проти наступу австро-германо-болгарських військ. Протиріччя між Великобританією і Францією привели до того, що ця допомога була такою, що запізнилася і неефективною. Експедиційний корпус, що висувається уподовж же. д.(залізниця) Салоніки — Ськопле для прикриття правого флангу сербської армії, після поразки Сербії в кінці 1915 відійшов в район Салонік. У січні 1916 на Салонікський фронт були перекинуті англо-французькі війська з Галліпольського півострова після провалу Дарданелльськой операції 1915, потім італійські війська, сербські війська з острова Корфу і 2 російських бригади з Франції. Була створена так звана Східна армія (командуючий генерал М. Саррай, з грудня 1917 генерал Л. Гийома, з червня 1918 генерал Л. Ф. Франше д''Еспере), яка зайняла фронт від затоки Рендіна (на схід від Салонік) через озеро Дойран, озеро Острова ка Південної Албанії, яка була зайнята італійськими військами. Після вступу до війни Румунії (серпень 1916) союзники у вересні — листопаді зробили настання, результати якого обмежилися заняттям району Монастіра. Новий наступ в квітні 1917 на р. Чорна закінчилося безуспішно. У 1917 Східна армія посилилася за рахунок грецьких військ, і її сили до 1918 зросли до 29 дивізій. 15 вересня 1918 союзних військ перейшли в рішуче настання уздовж долини р. Вардар на Ськопле і завдали нищівної поразки болгаро-німецьким військам. 29 вересня Болгарія капітулювала а 11-я німецька армія здалася в полон, що означало крах фронту Центральних держав на Балканах.
