Сагиян Амо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сагиян Амо

Сагиян Амо (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Амаяк Сааковіч Грігорьян) [р. 1(14) .4.1915, с. Лор, нині Сисианського району Вірменської РСР], вірменський радянський поет. Член КПРС з 1946. У 1940 закінчив Бакинський педагогічний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкується з початку 30-х рр. Автор збірок віршів «На березі Воротана» (1946), «На висотах» (1955, русявий.(російський) пер.(переведення) 1956), «Вірменія в піснях» (1962), «Перед заходом сонця» (1963), «Гімн скель» (1968), «Роки мої» (1970, русявий.(російський) пер.(переведення) 1971), «Зви, журавель!» (1973) і ін. Лірична поезія С., в якій постійно звучить тема зв'язку людини з рідною землею, звернена в основному до сучасності. Світ природи в його віршах рухливий, багатообразний, часом повний драматизму. Образна система пов'язана з класичними і усно-поетичними традиціями. Переводить вірші С. А. Есеніна, Ф. Гарсиа Лорки і ін. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

  Соч.: У русявий.(російський) пер.(переведення) — Зелена тополя Напри, М., 1959.

  Літ.: Бодосян С. С., Лірика десятиліття (1958—1968), Ер., 1970; Тамразян Р., На літературних дорогах, М., 1973, с. 250—54; Агабабян С., Сучасність і література, М., 1973, с. 57—66; Амо Сагиян, в кн.: Гайсарьян С., В країні поезії. Нариси. Портрети, М., 1973.

  Л. Р. Мкртчян.