Савіцкий Олександр Іванович [21.8 (2.9) .1887, Москва, — 1.6.1973, там же], радянський хірург-онколог, один з основоположників онкології в СРСР, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1960), Герою Соціалістичного Труда (1967). Член КПРС з 1949. У 1911 закінчив медичний факультет Московського університету. Учень П. А. Герцена і Н. Н. Бурденко . В 1939—1944 завідувач кафедрою хірургії Московського стоматологічного інституту і одночасно (1942—1943) професор кафедри госпітальної хірургії 1-го Московського медичного інституту. У 1944—53 директор Центрального онкологічного інституту ім. П. А. Герцена і одночасно (з 1946) завідуючий кафедрою онкології Центрального інституту удосконалення лікарок. Основні праці по проблемах ранньої діагностики і комбінованого лікування раки стравоходу, шлунку, легенів, організації онкологічної допомоги. За монографію «Рак легені» премія ім. С. І. Спасокукоцкого АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1957). Створив школу онкологів. Голова Всесоюзного суспільства онкологів (з 1954), почесний член Всесоюзного суспільства хірургів (з 1959). Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Літ.: А. І. Савіцкий «Питання онкології», 1967. т. 13 № 8.
