Сабрі Ісмаїл (16.2.1854, Каїр, — 21.3. 1923, там же), єгипетський поет. У 1878 закінчив університет р. Екс (Франція). Юрист. Писав касиди на патріотичні теми, про звільнення батьківщини: «Відродження єгипетського народу», «Спогад про Даншаває», «Елегія Мухаммеду Абдо» і ін. Багато віршів С., що стали піснями, присвячені темам любові і дружби, життя і смерті — «Година прощання», «Гість серця». Вони відмічені глибиною відчуття, витонченістю форми.
Соч.: Диван Ісмаїл Сабрі-орючи, Каїр, 1938.
Літ.: аль-Фахурі Х., Історія арабської літератури, т. 2, М., 1961; Мандур Мухаммед, Мухадарат ан Ісмаїл Сабрі, Каїр, 1956; Джуха Мішель, Ісма’іл Сабрі, «аль-Адіб», 1963 № 11; ад-Дашш Мухаммад Махмуд, Ісма’іл Сабрі шайх аш-шу''-араз’; «аль-Арабі», 1967, березень № 100.
