Саботаж (франц. sabotage), умисний зрив якого-небудь заходу, ухилення від роботи або умисне несумлінне її виконання. У радянському кримінальному праві С. — свідоме невиконання певних обов'язків або умисно-недбалого їх виконання з метою ослабіння Радянської держави. До 1958 в радянському законодавстві була спеціальна норма, що встановлювала відповідальність за С. Действующим законодавством відповідальність за С. як за самостійний злочин не передбачена, оскільки випадків С. в СРСР практично немає. Схожі з С. дії кваліфікуються як шкідництво і диверсія .