Рінеккер Гюнтер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рінеккер Гюнтер

Рінеккер (Rienäcker) Гюнтер (р. 13.5.1904, Бремен), німецький хімік, академік АН(Академія наук) ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1953). Член СЕПГ(Соціалістична єдина партія Німеччини) з 1946. Вищу освіту здобув (1922—26) в Мюнхенському університеті. З 1936 екстраординарний професор Геттингенського університету: з 1942 професор і директор інституту неорганічної хімії університету Ростокського. Директор інституту неорганічного каталізу (1951—69), генеральний секретар АН(Академія наук) ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1957—68). Член ЦК СЕПГ(Соціалістична єдина партія Німеччини) (1958—63). Керівник досліджень Центрального інституту фізичної хімії АН(Академія наук) ГДР(Німецька Демократична Республіка) (з 1969). Основні роботи в області неорганічного каталізу; багато досліджень присвячено вивченню механізму каталітичних процесів на металах і змішаних оксидах, а також новим методам здобуття каталізаторів. Р. виконали ряд досліджень по інтенсифікації промислових каталітичних процесів. Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1955). Іноземний член АН(Академія наук) СРСР (1966).