Різдвяний Всеволод Олександрович [р. 29.3(10.4) .1895, Царське Село, нині р. Пушкін], російський радянський поет. Вчився на історико-філологічному факультеті університету Петрограду (1914—16). Учасник 1-ої світової війни 1914—18 і Громадянської війни 1918—20. Друкується з 1910. Перша збірка віршів — «Гімназичні роки» (1914). У збірках «Літо» і «Золоте веретено» (обидва — 1921) помітне вплив акмеїзму . В збірках «Велика Ведмедиця» (1926), «Гранітний сад» (1929), «Земне серце» (1933) і «Вікно в сад» (1939) — нові теми: будівництва п'ятирічок, Ленінград — місто революції, діячі російської культури. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 Р. —корреспондент військових газет; пише масові пісні, патріотичні вірші (збірки «Голос Батьківщини», 1943, «Ладога», 1945). Лірика Р. 1960—70-х рр. присвячена минулому і сьогоденню Ленінграда, красі північної природи. Автор мемуарної книги «Сторінки життя» (1962, 2-е видавництво 1974), книги «Читаючи Пушкіна» (1962, 2-е видавництво 1966), багатьох оперних лібретто і переведень. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Вибране. [Вступ. ст. А. Павлівського], т. 1—2, Л., 1974; У сузір'ї Пушкіна, М., 1972.
Літ.: Амстердам Л., Всеволод Різдвяний. Дорога поета, М. — Л., 1965; Шефнер Ст, Первозданна снігова свіжість «Літературна газета», 1973, 21 листопада; Васильева І., Із століттям нарівні, «Зірка», 1975 № 4.
