Рівненська область
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рівненська область

Рівненська область, у складі УРСР. Утворена 4 грудня 1939. Розташована на З.-З.(північний захід) України. Площа 20,1 тис. км 2 . Населення 1092 тис. чіл. (1975). Р. о. ділиться на 15 районів, має 9 міст і 16 селищ міського типа. Центр — м. Рівне.

  Р. о. нагороджений орденом Леніна (12 липня 1967). (Див. карту. )

  Природа. Поверхня Р. о. є хвилястою рівниною, що знижується з півдня на північ. Північна частина області займає Поліську низовину, південна — східну частину Волинської піднесеності (із слабоволністимі вододілами і глибокими річковими долинами і ярами), яка, у свою чергу, розчленовується на ряд окремих плато (Острожськоє, Рівненське, Пельчанськоє і ін.). Висота до 342 м-код .

  Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Середня температура січня —3,8 °С, липня 18,5 °С. Опадів випадає 560—620 мм в рік. Вегетаційний період продовжується близько 200 діб.

  Річки належать басейну Дніпра. Найбільша з них — Пріпять (на крайньому північному заході) і її припливи Горинь (із Случью), Поцуп (з Іквой), Ствіга (з р. Моства). Транспортне значення мають рр. Горинь, Поцуп; сплав лісу по р. Случь. У Поліссі багато боліт і озер (Нобель, Біле і ін.). У південній частині області переважають чорноземні і сірі оподзоленниє грунти, в північній — дерново-підзолисті (піщані і глинисто-піщані) і болотяні грунти. На терасах річок Горині і Ікви — підзолисті, глинисто-піщані грунти. Під лісами (сосна, дуб, граб, клен, липа, береза, осика, вільха) зайнято близько 34% території області. У лісах водяться: вовк, лисиця, дикий кабан, лось, борсук куниця, білка, хом'як і др.; у Кльованськом лісу (на захід від Рівного) — зубри, завезені з Білорусії. У річках і озерах багато риби (щука, лящ, окунь, сазан, сом). Акліматизовані ондатра, єнотовидний собака.

  Населення. 93,5% населення Р. о. — українці (по перепису 1970), 4,3% росіян, 1,3% білорусів. Середня щільність населення 54,3 чіл. на 1 км 2 (1975). Найщільніше заселені південні райони (80—100 чіл. на 1 км 2 ) . Міське населення 32%. Крупні міста: Рівно, Дубно, Здолбунов, Костополь, Сарни.

  Господарство. За роки Радянської влади Р. о. з відсталого аграрного району з дрібними напівкустарними підприємствами перетворилася на індустріально-аграрну область, у важливий район харчовою (34,2% валовій промисловій продукції області), лісовою, деревообробною і паперовій промисловості (11,3%) УРСР. Загальний об'єм промислової продукції в 1974 в Р. о. зріс в порівнянні з 1940 в 30 разів, а проти 1960 — в 4,7 разу. Електроенергією область забезпечує Добротворськая ГРЕС(державна районна електростанція) (Львівська область). Харчова промисловість представлена 6 цукровими, 2 спиртними, 8 овочесушильно-консервними підприємствами, м'ясокомбінатами і ін. Виробництво цукрового піску зосереджене на Мізочськом, Шпановськом Бабіно-Томаховськом і Корецком цукрових комбінатах, Дубновськом і Острожськом цукрових заводах; кондитерські, овочеконсервні, спиртні підприємства розміщені в Рівному, Дубно, Червоноармейське, Острозі і др.; до Рівного — м'ясокомбінату. За об'ємом промисловій продукції друге місце належить легкій (25,3%) промисловості. Текстильні (крупний льонокомбінат і ін.), швацькі, трикотажні, взуттєві підприємства розташовані в Рівному, Дубно. Машинобудівна і металообробна промисловість (14%), що виробляє запасні частини для тракторів, з.-х.(сільськогосподарський) машини, розміщена в Здолбунове, Квасилове, Рівно, Сарнах, електротехнічне устаткування, високовольтну апаратуру — в Рівному, різні верстати — в Дубно. Лісова, деревообробна і паперова промисловість зосереджена головним чином в Сарненськом, Дубновськом, Острожськом, Владімірецком, Березновськом, Рівненському районах. Крупні комбінати: домобудівний (Костополь) деревообробний (Смига); меблеві фабрики (випускають клеєну фанеру, фіброліт, паркет, меблі, деталі будинків і ін.) в Рівному, Костополе, Сарнах; у селищі Першотравневоє — паперова фабрика. Розвивається промисловість будівельних матеріалів (8%), особливе виробництво цементу, шиферу і збірного залізобетону. У області є Здолбуновський цементно-шиферний комбінат, заводи: залізобетонних виробів (Рівно), базальтової крихти (Костополь), силікатної цеглини (Любомірка) скляні (Костополь, Рокитноє), цегельно-черепичні; є кар'єри по розробці граніту і базальту. На базі сировини, що привезла, виросла хімічна і нафтохімічна промисловість (4,6%), представлена Рівненськими химкомбінатом, фабрикою нетканих матеріалів.

  Основні галузі сільського господарства: рільництво (зерносвекловічноє і льноводчесько-картопляне) і тваринництво. На 1 січня 1975 в Р. о. було 288 колгоспів і 30 радгоспів. Посівна площа в 1974 складала 673,8 тис. га, у тому числі під зерновими (озима пшениця, жито, зернобобові, овес, просо) — 281,9 тис. га, технічними (цукровий буряк, льон-довгунець) — 75,6 тис. га, баштанними для овоча і картоплею — 93,5 тис. га, під кормовими — 222,8 тис. га. В районах Полісся — головним чином посіви іржі, льону-довгунця, картоплі. У 1974 площу плодово-ягідних насаджень досягла 18,9 тис. га. Тваринництво молочно-м'ясного напряму. Поголів'я (на початок 1975, тис.): великої рогатої худоби 746,1 (в т.ч. корів 287,3), свиней 508,7, овець і кіз 133,6. Розвинені птахівництво і кролівництво.

  Довжина залізниць 579 км. (1974). Найбільше значення мають ті, що пересікають Р. о. ж.-д.(железнодорожний) магістралі: Шепетовка — Здолбунов — Рівно — Ковель, Рівно — Здолбунов — Львів (електрифікована), Рівно — Сарни — Барановичі, Рівно — Ковель, Київ — Сарни — Ковель. Найважливіші ж.-д.(железнодорожний) вузли — Здолбунов, Рівно, Сарни. Протяжність автодоріг 7,8 тис. км., у тому числі з твердим покриттям — 2,9 тис. км. Автомагістралі: Київ — Рівно — Львів, Рівно — Луцьк — Брест, Дубно — Тернопіль. Рівно має повітряне сполучення з Москвою, Ригою, Києвом, Сімферополем і іншими містами УРСР.

  Учбові заклади, наукові і культурні установи. Охорона здоров'я . У Р. о. в 1974/75 навчальному році в 886 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалися близько 223 тис. учнів, в 21 професійно-технічному учбовому закладі — 12 тис. учнів, в 16 середніх спеціальних учбових закладах — 13,1 тис. учнів, в Українському інституті інженерів водного господарства, педагогічному інституті і на культосвітньому факультеті Київського інституту культури (все в Рівному) — 12,1 тис. студентів. У 1974 в 189 дошкільних установах виховувалося понад 19 тис. дітей. У Р. о. є науково-дослідна станція по освоєнню боліт (Сарни), науково-дослідна ветеринарна станція (Рівно). На 1 січня 1975 в Р. о. працювали 841 масова бібліотека (8,6 млн. екземплярів книг і журналів), краєзнавчі музеї в Рівному (філія — в Дубно) і Острозі, Музей Героя Радянського Союзу розвідника Н. І. Кузнецова в Рівному; Рівненський обласний музично-драматичний театр ім. Н. Островського, 808 стаціонарних кіноустановок, 26 позашкільних установ.

  Виходять українською мовою обласна газета «Червоній прапор» («Червоний прапор», з 1939), міжобласна комсомольська газета «Ленiнська памолодь» («Ленінська молодь», з 1963). Область приймає об'єднану 1-у програму Центрального і Республіканського телебачення, транслюються радіопередачі з Москви і Києва; обласне радіомовлення ведеться в об'ємі 1,5 ч   на українській мові.

  На 1 січня 1975 в Р. о. було 100 лікарняних установ на 11,5 тис. лікарняних ліжок (10,5 ліжок на 1 тис. жителів); працювали 2,3 тис. лікарок (1 лікарка на 484 жителі). 4 санаторії.

  Літ.: Кугукало I. А., Ровенська область, До., 1959; Пам'ятки України, 2 видавництва, До., 1960; Сербiн Р. П., Ровенщина, Львiв, 1970; Icторiя micт i ciл Украïнськоï РСР, Ровенська область, До., 1973.

  А. П. Молчанов, Р. П. Сербін.

Рівненська область. Цех по виробництву клейових нетканих матеріалів Рівненської експериментальної фабрики.

Рівненська область. Рівненський хімічний комбінат.

Рівненська область. Вулиця Молодіжна. Колгосп «Зоря комунізму» Рівненського району.

Рівненська область. Хімічна обробка посівів льону в колгоспі «Ленінец» Дубровіцкого району.

Рівненська область. Прибирання зернових в колгоспі ім. Шевченко Мліновського району.