Рівненська область, у складі УРСР. Утворена 4 грудня 1939. Розташована на З.-З.(північний захід) України. Площа 20,1 тис. км 2 . Населення 1092 тис. чіл. (1975). Р. о. ділиться на 15 районів, має 9 міст і 16 селищ міського типа. Центр — м. Рівне.
Р. о. нагороджений орденом Леніна (12 липня 1967). (Див. карту. )
Природа. Поверхня Р. о. є хвилястою рівниною, що знижується з півдня на північ. Північна частина області займає Поліську низовину, південна — східну частину Волинської піднесеності (із слабоволністимі вододілами і глибокими річковими долинами і ярами), яка, у свою чергу, розчленовується на ряд окремих плато (Острожськоє, Рівненське, Пельчанськоє і ін.). Висота до 342 м-код .
Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Середня температура січня —3,8 °С, липня 18,5 °С. Опадів випадає 560—620 мм в рік. Вегетаційний період продовжується близько 200 діб.
Річки належать басейну Дніпра. Найбільша з них — Пріпять (на крайньому північному заході) і її припливи Горинь (із Случью), Поцуп (з Іквой), Ствіга (з р. Моства). Транспортне значення мають рр. Горинь, Поцуп; сплав лісу по р. Случь. У Поліссі багато боліт і озер (Нобель, Біле і ін.). У південній частині області переважають чорноземні і сірі оподзоленниє грунти, в північній — дерново-підзолисті (піщані і глинисто-піщані) і болотяні грунти. На терасах річок Горині і Ікви — підзолисті, глинисто-піщані грунти. Під лісами (сосна, дуб, граб, клен, липа, береза, осика, вільха) зайнято близько 34% території області. У лісах водяться: вовк, лисиця, дикий кабан, лось, борсук куниця, білка, хом'як і др.; у Кльованськом лісу (на захід від Рівного) — зубри, завезені з Білорусії. У річках і озерах багато риби (щука, лящ, окунь, сазан, сом). Акліматизовані ондатра, єнотовидний собака.
Населення. 93,5% населення Р. о. — українці (по перепису 1970), 4,3% росіян, 1,3% білорусів. Середня щільність населення 54,3 чіл. на 1 км 2 (1975). Найщільніше заселені південні райони (80—100 чіл. на 1 км 2 ) . Міське населення 32%. Крупні міста: Рівно, Дубно, Здолбунов, Костополь, Сарни.
Господарство. За роки Радянської влади Р. о. з відсталого аграрного району з дрібними напівкустарними підприємствами перетворилася на індустріально-аграрну область, у важливий район харчовою (34,2% валовій промисловій продукції області), лісовою, деревообробною і паперовій промисловості (11,3%) УРСР. Загальний об'єм промислової продукції в 1974 в Р. о. зріс в порівнянні з 1940 в 30 разів, а проти 1960 — в 4,7 разу. Електроенергією область забезпечує Добротворськая ГРЕС(державна районна електростанція) (Львівська область). Харчова промисловість представлена 6 цукровими, 2 спиртними, 8 овочесушильно-консервними підприємствами, м'ясокомбінатами і ін. Виробництво цукрового піску зосереджене на Мізочськом, Шпановськом Бабіно-Томаховськом і Корецком цукрових комбінатах, Дубновськом і Острожськом цукрових заводах; кондитерські, овочеконсервні, спиртні підприємства розміщені в Рівному, Дубно, Червоноармейське, Острозі і др.; до Рівного — м'ясокомбінату. За об'ємом промисловій продукції друге місце належить легкій (25,3%) промисловості. Текстильні (крупний льонокомбінат і ін.), швацькі, трикотажні, взуттєві підприємства розташовані в Рівному, Дубно. Машинобудівна і металообробна промисловість (14%), що виробляє запасні частини для тракторів, з.-х.(сільськогосподарський) машини, розміщена в Здолбунове, Квасилове, Рівно, Сарнах, електротехнічне устаткування, високовольтну апаратуру — в Рівному, різні верстати — в Дубно. Лісова, деревообробна і паперова промисловість зосереджена головним чином в Сарненськом, Дубновськом, Острожськом, Владімірецком, Березновськом, Рівненському районах. Крупні комбінати: домобудівний (Костополь) деревообробний (Смига); меблеві фабрики (випускають клеєну фанеру, фіброліт, паркет, меблі, деталі будинків і ін.) в Рівному, Костополе, Сарнах; у селищі Першотравневоє — паперова фабрика. Розвивається промисловість будівельних матеріалів (8%), особливе виробництво цементу, шиферу і збірного залізобетону. У області є Здолбуновський цементно-шиферний комбінат, заводи: залізобетонних виробів (Рівно), базальтової крихти (Костополь), силікатної цеглини (Любомірка) скляні (Костополь, Рокитноє), цегельно-черепичні; є кар'єри по розробці граніту і базальту. На базі сировини, що привезла, виросла хімічна і нафтохімічна промисловість (4,6%), представлена Рівненськими химкомбінатом, фабрикою нетканих матеріалів.
Основні галузі сільського господарства: рільництво (зерносвекловічноє і льноводчесько-картопляне) і тваринництво. На 1 січня 1975 в Р. о. було 288 колгоспів і 30 радгоспів. Посівна площа в 1974 складала 673,8 тис. га, у тому числі під зерновими (озима пшениця, жито, зернобобові, овес, просо) — 281,9 тис. га, технічними (цукровий буряк, льон-довгунець) — 75,6 тис. га, баштанними для овоча і картоплею — 93,5 тис. га, під кормовими — 222,8 тис. га. В районах Полісся — головним чином посіви іржі, льону-довгунця, картоплі. У 1974 площу плодово-ягідних насаджень досягла 18,9 тис. га. Тваринництво молочно-м'ясного напряму. Поголів'я (на початок 1975, тис.): великої рогатої худоби 746,1 (в т.ч. корів 287,3), свиней 508,7, овець і кіз 133,6. Розвинені птахівництво і кролівництво.
Довжина залізниць 579 км. (1974). Найбільше значення мають ті, що пересікають Р. о. ж.-д.(железнодорожний) магістралі: Шепетовка — Здолбунов — Рівно — Ковель, Рівно — Здолбунов — Львів (електрифікована), Рівно — Сарни — Барановичі, Рівно — Ковель, Київ — Сарни — Ковель. Найважливіші ж.-д.(железнодорожний) вузли — Здолбунов, Рівно, Сарни. Протяжність автодоріг 7,8 тис. км., у тому числі з твердим покриттям — 2,9 тис. км. Автомагістралі: Київ — Рівно — Львів, Рівно — Луцьк — Брест, Дубно — Тернопіль. Рівно має повітряне сполучення з Москвою, Ригою, Києвом, Сімферополем і іншими містами УРСР.
Учбові заклади, наукові і культурні установи. Охорона здоров'я . У Р. о. в 1974/75 навчальному році в 886 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалися близько 223 тис. учнів, в 21 професійно-технічному учбовому закладі — 12 тис. учнів, в 16 середніх спеціальних учбових закладах — 13,1 тис. учнів, в Українському інституті інженерів водного господарства, педагогічному інституті і на культосвітньому факультеті Київського інституту культури (все в Рівному) — 12,1 тис. студентів. У 1974 в 189 дошкільних установах виховувалося понад 19 тис. дітей. У Р. о. є науково-дослідна станція по освоєнню боліт (Сарни), науково-дослідна ветеринарна станція (Рівно). На 1 січня 1975 в Р. о. працювали 841 масова бібліотека (8,6 млн. екземплярів книг і журналів), краєзнавчі музеї в Рівному (філія — в Дубно) і Острозі, Музей Героя Радянського Союзу розвідника Н. І. Кузнецова в Рівному; Рівненський обласний музично-драматичний театр ім. Н. Островського, 808 стаціонарних кіноустановок, 26 позашкільних установ.
Виходять українською мовою обласна газета «Червоній прапор» («Червоний прапор», з 1939), міжобласна комсомольська газета «Ленiнська памолодь» («Ленінська молодь», з 1963). Область приймає об'єднану 1-у програму Центрального і Республіканського телебачення, транслюються радіопередачі з Москви і Києва; обласне радіомовлення ведеться в об'ємі 1,5 ч на українській мові.
На 1 січня 1975 в Р. о. було 100 лікарняних установ на 11,5 тис. лікарняних ліжок (10,5 ліжок на 1 тис. жителів); працювали 2,3 тис. лікарок (1 лікарка на 484 жителі). 4 санаторії.
Літ.: Кугукало I. А., Ровенська область, До., 1959; Пам'ятки України, 2 видавництва, До., 1960; Сербiн Р. П., Ровенщина, Львiв, 1970; Icторiя micт i ciл Украïнськоï РСР, Ровенська область, До., 1973.
