Рівненська операція 1920, наступальна операція радянських військ Південно-західного фронту проти польських військ в районі м. Рівне 28 червня — 11 липня під час радянсько-польської війни 1920. Польські війська (2-я, 3-я і 6-я армії) після поразки в районі Коростеня, Новоград-волінського і на схід від Вінниці зробили спробу зупинити війська Південно-західного фронту на рубежі Проськуров, Рівно, Сарни. Командування Південно-західного фронту (командувач А. І. Егоров, член РВС(Реввоєнрада) І. В. Сталін і Р. І. Берзін) прийняло рішення ударом 1-ої Кінної армії у взаємодії з військами 12-ої і 14-ої армій в загальному напрямі на Рівному розчленувати польські війська на Україні і відкинути їх північне угрупування в Поліссі, а південну — до Румунії. 28 червня радянські війська почали настання, 1-я Кінна армія (близько 17 500 багнетів і шабель) 2 липня зав'язала бої за Рівним, охоплюючи місто з півдня і південного заходу 2-я польська армія (близько 14 000 багнетів і шабель), прагнучи зірвати настання, намагалася нанести контрудари по 1-ій Кінній армії з півдня силами ударної групи (18-я піхотна дивізія, 10-я піхотна бригада і уланський полк) і з півночі 6-ою піхотною дивізією за підтримки бронепоїздів і танків, але війська 1-ої Кінної армії випередили противника і 4 липня оволоділи м. Рівне. В наступні дні противник ввів в битву з півночі 1-у дивізію легіонерів і з півдня 16-у піхотну дивізію. Його північному ударному угрупуванню удалося 9 липня увірватися до Рівного, але вранці 10 липня радянські війська знов звільнили місто. Переслідуючи противника, що відходить, передові частини 1-ої Кінної армії до результату 11 липня вийшли на рубіж р. Іква. В результаті Р. о. створилися сприятливі умови для настання на Люблін і завдання удару по флангу польських армій, що відходили під натиском військ Західного фронту.
