Рібейру (Riberio) Акиліну (13.9.1885, Каррегал-да-Табоза, — 27.5.1963, Лісабон), португальський письменник. Вчився в Сорбонне в 1910—14. У юності брав участь в республіканському русі, в 1927—28 — в боротьбі проти фашистської диктатури в Португалії. Шляховий щоденник «Скривавлена Німеччина» (1935) має антифашистську спрямованість. У збірці розповідей «Сад бурь» (1913), «Дорога на Сантьяго» (1922), романах «Звивиста дорога» (1918), «Бродять фавни по лісах» (1926), «Безконечна битва» (1932), «Вольфрам» (1943), «Світло вдалині» (1948), «Коли виють вовки» (1958, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963) Р. в реалістичних традиціях відтворив життя різних шарів португальського суспільства. У них звучить протест проти соціальної несправедливості, викривається клерикалізм. Автор робіт по історії португальської культури.
Соч.: Luis de Camões про fabuloso е про verdadeiro, t. 1—2, Lisboa, 1950; Leal da Câmara, Lisboa, 1952; A casa grande de Romarigães, Lisboa, 1959; Filhas de Babilónia, Lisboa, 1959.
Літ.: Castelo Branco Chaves J. A., Aquilino Ribeiro, Lisboa, 1935; Aquilino Ribeiro; coordenacçao de M. Mendes [Lisboa, 1960].
