Рухливий загороджувальний вогонь (ПЗО), один з видів вогню наземної артилерії, вживаний зазвичай в обороні з метою віддзеркалення настання піхоти і танків противника. Полягає в створенні вогневої завіси великої щільності на декількох, як правило, спостережуваних рубежах, розташованих на найважливіших напрямах руху противника. Відстань між рубежами 400—600 м-коду і більш. Видалення найближчого рубежу ПЗО від своїх військ 200—400 м-коду а для реактивної артилерії не менше 1000 м. Ширіна ділянки ПЗО призначається з розрахунку 50 м-коду на знаряддя (міномет). Вогонь відкривається у момент підходу головних танків противника до наміченого рубежу і ведеться до виходу основної маси танків із зони розривів снарядів, після чого переноситься на наступний рубіж. ПЗО широко застосовувався у Великій Вітчизняній війні 1941—45.
