Руссло Жан Пьер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Руссло Жан Пьер

Руссло (Rousselot) Жан Пьер (14.10.1846, Сен-Кло, Шаранта, — 16.12.1924, Париж), абат, французький мовознавець. Один з основоположників експериментальної фонетики. До 1887 кюре і вікарій, з 1887 професор-асистент французької філології в Католицькому інституті (Париж). У 1897 створив і очолив в Коллеж де Франс (професор з 1923) лабораторію експериментальної фонетики, винайшов ряд фонетичних приладів, розробляв методи розвитку мови в глухонімих і усунення мовних дефектів. Один з творців лінгвістичної географії. Заснував діалектологічне суспільство «Société des parlers de France» (1893), журнал «Revue de phonetique» (спільно з Ю. Перно, 1911) і «Revue des patois galloromans» (спільно з Же. Жільероном, 1887, з 1893 — «Bulletin de la Société des parlers de France»).

  Соч.: Précis de prononciation française, P., 1902 (спільно з Ф. Лаклоттом); Phonétique expérimentale et surdité, P., 1903; Principes de phonétique expérimentale, t. 1—2, 2 ed., P., 1924.