Румунська Комуністична партія (РКП; Partidul Comunist Român; до кінця 1922 — Социалістічесько-коммуністічеськая партія Румунії; до лютого 1948 — Комуністична партія Румунії, з лютого 1948 по липень 1965 Румунська робоча партія, РРП; з липня 1965 РКП), заснована в травні 1921 на з'їзді Соціалістичної партії, який виніс ухвалу про створення компартії, приєднанні її до Комінтерну і увійшов до історії РКП як її 1-го (засновницький) з'їзду. Підготовка створення компартії проходіла в обстановці революційного підйому, що розвернувся в Румунії під впливом Жовтневої соціалістичної революції 1917 в Росії. З'їзд виразив солідарність з російським пролетаріатом, засудив імперіалістичну політику розв'язування війни проти Радянської Росії, призвав до встановлення мирних стосунків з сусідніми країнами, 2-й з'їзд (1922) прийняв тимчасовий Статут партії. У квітні 1924 компартія була оголошена поза законом і до 23 серпня 1944 працювала в підпіллі. У 1929 антипартійних елементів розвернули фракційну боротьбу, яка привела партію на грань ліквідації. У 1930 здорових сил партії за допомогою ІККИ покінчили з фракційною боротьбою і відновили єдність партії. Важливу роль в робочому русі Румунії зіграв 5-й з'їзд компартії (грудень 1931), що обговорив питання про характер, етапи і рушійні сили румунської революції. На основі вирішень з'їзду компартія застосовувала тактику об'єднання робітників незалежно від їх політичної приналежності в єдині Комітети дії. Тактика єдиного фронту досягла особливо значних успіхів під час виступів залізничників і нафтовиків в 1933, яких очолила компартія. За її ініціативою в подальші роки був створений Антифашистський демократичний фронт боротьби. В період військово-фашистської диктатури (1940—44), що втягнула Румунію 22 червня 1941 в 2-у світову війну 1939—45 на стороні фашистської Німеччини, компартія стала в главі патріотичних сил, що боролися за скидання диктатури, за вихід з війни проти СРСР. У червні 1943 за ініціативою компартії був створений Патріотичний антигітлерівський фронт . 1 травня 1944 компартія разом з Соціал-демократичною партією, всупереч опору правих соціал-демократів, оформили створення Єдиного робочого фронту. У сприятливих умовах успішного настання Радянської Армії компартія організувала Народне озброєне повстання 23 серпня 1944, в результаті якого військово-фашистський режим був повалений. У березні 1945 в результаті впертої боротьби мас трудящих, керованих компартією, проти реакції було утворено перше в історії Румунії демократичний уряд, керівна роль в якому належала представникам робочого класу. За ініціативою компартії були проведені аграрна реформа і ряд інших демократичних перетворень. Національна конференція (жовтень 1945) націлила партію на зміцнення народно-демократичних буд, що склалися в країні, висунула завдання індустріалізації і електрифікації Румунії. На основі платформи, розробленою компартією, в травні 1946 був створений блок демократичних партій, що отримав перемогу на виборах до парламенту в листопаді 1946.
Після ліквідації 30 грудня 1947 монархій і проголошення республіки партія направила зусилля трудящих на здійснення завдань соціалістичної революції. У лютому 1948 компартія об'єдналася на основі принципів марксизму-ленінізму з Соціал-демократичною партією в єдину партію робочого класу — РРП. Це був 1-й (об'едінітельний) з'їзд РРП (по прийнятому численню, 6-й з'їзд РКП), що завершив боротьбу за ліквідацію розколу в робочому русі Румунії. Політичні завоювання трудящих закріпила демократична конституція (квітень 1948). Націоналізація основних засобів виробництва (червень 1948) знищила економічне панування буржуазії і відкрила дорогу соціалістичної індустріалізації. 8-й з'їзд РКП (червень 1960) констатував, що в Румунії створена економічна база соціалізму і країна вступила в період завершення його будівництва. У березні 1965, після смерті Р. Георгиу-діжа, що знаходився з 1945 на посту спочатку генерального секретаря, потім першого секретаря ЦК партії, першим секретарем ЦК партії був вибраний Н. Чаушеську. 9-й з'їзд РКП (липень 1965) констатував повну перемогу соціалістичних виробничих стосунків в місті і селі. 21 серпня 1965 була прийнята нова конституція, по якій Румунія проголошена соціалістичною республікою (СРР). Керівна політична роль РКП законодавчо закріплена в ст. 3 Конституції СРР(Соціалістична Республіка Румунія). Національна конференція РКП (грудень 1967) розглянула питання економічного розвитку, вдосконалення організації народного господарства і суспільного життя країни.
10-й з'їзд РКП (серпень 1969) обговорив директиви по 4-у п'ятирічному плану (1971—75) і основні напрями перспективної економічної програми до 1980, визначив як основне завдання на майбутнє безперервне подальше розширення і вдосконалення матеріально-технічної бази, створення всесторонньо розвиненого соціалістичного суспільства. Національна конференція РКП (липень 1972) розглянула питання економічного розвитку країни в 4-ій п'ятирічці і в подальше 20-ліття, вдосконалення планового управління суспільством, прийняла рішення про створення нових партійно-державних органів. Пленум ЦК РКП (березень 1974) скасувала Постійна Президія ЦК; був створений Виконком ЦК РКП. 11-й з'їзд РКП (листопад 1974) прийняв програму партії, директиви по п'ятирічному плану на 1976—80 і головним напрямам соціально-економічного розвитку країни на 1981—90, схвалив зміни в Статуті РКП (зокрема, Виконком ЦК перейменований в Політвиконком ЦК).
РКП брала участь в роботі міжнародних Нарад комуністичних і робочих партій 1957, 1960 і 1969 (Москва) і підписала прийняті цими нарадами документи.
В РКП полягало (на 31 грудня 1974) 2,5 млн. членів (кандидатський стаж по новому Статуту скасований). Разом з профспілками і іншими громадськими організаціями РКП утворила в листопаді 1968 Фронт соціалістичної єдності.
Відповідно до Статуту РКП (прийнятий в 1965, колишній — в 1945) її організаційним принципом є демократичний централізм. Найвищий орган РКП — з'їзд, а в проміжках між з'їздами — ЦК, що обирає зі свого складу Політвиконком і Секретаріат. Генеральний секретар РКП — Н. Чаушеську. ЦО(центральний орган) РКП — газета «Ськинтейя» («Scînteia»), теоретичний орган — журнал «Ера сочиалісте» («Eră socialistă»).
З'їзди і конференції РКП (всі з'їзди, окрім 3—5-го, відбулися в Бухаресті): 1-й з'їзд — 8—12 травня 1921; 2-й з'їзд — 3—4 жовтня 1922; 3-й з'їзд — вересень 1924; 4-й з'їзд — 29 червня — 2 липня 1928; 5-й з'їзд — 3—24 грудня 1931; Національна конференція — 16—19 жовтня 1945; 6-й з'їзд — 21—23 лютого 1948; 7-й з'їзд — 23—28 грудня 1955; 8-й з'їзд — 20—25 червня 1960; 9-й з'їзд — 19—24 липня 1965; Національна конференція — 6—8 грудня 1967; 10-й з'їзд — 6—12 серпня 1969; Національна конференція — 19—21 липня 1972; 11-й з'їзд — 25—28 листопада 1974.
Літ.: Documente din istoria Partidului Communist din România, v. 1—4, Buc., 1953—1957; Programul Partidului Comunist Român de făurire а societăţii socialiste multílateral dezvoltate şi înaintare а Românie i spre comunism, Buc., 1975; Георгиу-діж Р., Статті і мови, [пер. з рум.(румунський)], т. 1—2, М., 1956.
