Румовський Степан Якович [29.10(9.11) .1734, Старий Цвинтар Володимирської губернії, нині обл. Калінінськой, — 6(18) .7.1812, Петербург], російський астроном, член Петербурзькою АН(Академія наук) (1767) і Російській академії (1783). Після смерті М. В. Ломоносова Р. 30 років керував географічним департаментом АН(Академія наук). У 1800—03 віце-президент Петербурзької АН(Академія наук), в 1803—12 опікун Казанського учбового округу. Брав участь (1761) у експедиції в Селенгинськ (Забайкалля) для спостереження проходження Венери по диску Сонця; з аналогічною метою їздив (1769) на Кольський півострів. Обробивши спостереження цих двох проходжень, отримав близьке до сучасного значення паралакса Сонця 8″,67. У 1862 склав і опублікував перший для Росії звідний каталог 62 астрономічних пунктів, що з'явився підсумком багатолітніх робіт російських астрономів. Відомий як перекладач: перевів «Листи про різних фізичних і філософських матеріях...» Л. Ейлера (т. 1—3, 1768—1774), «Літопис» Тацита (т. 1—4, 1806—1809), окремі частини «Природної історії» Бюффона (1789). Р. — один з укладачів першого етимологічного словника Російської академії (ч. 1—6, 1789—1794).
