Рубінштейн Сергій Леонідович [6(18) .6.1889, Одеса, — 11.1.1960, Москва], радянський психолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1943). Завідувач кафедрами психології Ленінградського педагогічного інституту ним. А. І. Герцена (1930—42) і МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1942—50), директор інституту психології АПН(Агентство друку Новини) РРФСР (1942—45), заступник директора інституту філософії АН(Академія наук) СРСР (1945—48), завідувач сектором психології інституту філософії АН(Академія наук) СРСР (1945—49, 1956—60). Займався філософськими і методологічними проблемами психології, критичним аналізом головних напрямів зарубіжній психології, вивченням сприйняття, пам'яті, мови, мислення. Розробляв проблему детермінізму в психології з позицій діалектичного матеріалізму, проблему людини в плані онтології, гносеології і етики. Державна премія СРСР (1942) за роботу «Основи загальної психології» (1940). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Буття і свідомість, М., 1957; Про мислення і дороги його дослідження, М., 1958; Принципи і дороги розвитку психології, М., 1959; Проблеми загальної психології, М., 1973.
