Рошфор (Rochefort) Віктор Анрі, маркіз де Рошфор-Люсе (30.6.1831, Париж, — 1.7.1913, Екс-ле-Бен), французький публіцист і політичний діяч. Дебютував як автор водевілів і театральний рецензент (1856—58). Співробітничав в демократичній пресі 60-х рр. У 1868 почав видавати журнал «Лантерн» («La Lanterne»). Придбав велику популярність гострою критикою бонапартистського режиму. Засуджений в серпні 1868 до тюремного висновку, сховався в Брюсселі, де продовжував випускати свій журнал, переправляючи його до Франції. У 1869 повернувся до Парижа, був вибраний в Законодавчий корпус; заснував республіканську газету «Марсейез» («La Marseillaise»). У лютому 1870 був арештований по звинуваченню в заклику до скидання імперії (на похоронах Ст Нуара). Звільнений революцією 4 вересня 1870, був включений в «Уряд національної оборони»; активної ролі в нім не грав і 1 листопада 1870 вийшов з його складу. З лютого по травень 1871 видавав газету «Мо д''ордр» («Le Mot d''ordre») радикально-республіканського напряму. В період Паризької Комуни 1871 засуджував версальцев, але в той же час виступав проти революційної політики комунарів. Після падіння Комуни був арештований (1871), в 1873 засланий до Нової Каледонії. Біг в 1874 до Великобританії, потім влаштувався в Женеві. За кордоном відновив видання «Лантерн». Після амністії повернувся в 1880 до Франції. Заснував газету «Ентрансижан» («L’intransigeant»), популярну в лівих кругах. В кінці 80-х рр. покинув табір буржуазних радикалів, прилучився до буланжістському руху, а надалі — до відкритих реакціонерів (під час Дрейфуса поділа виступав як ярий антідрейфусар).
Соч.: Les aventures de ma vie, v. 1—5, P., 1896—98 (сокр. русявий.(російський) пер.(переведення) — Пригоди мого життя, М.— Л., 1933).
Літ.: Zevaès А., Н. Rochefort, P., 1948; Williams R. L., Н. Rochefort, 1966.
