російсько-австрійські угоди з балканського питання. Угода 1897 (секретне) про збереження статус-кво на Балканах. Оформлено за допомогою обміну листами між міністром закордонних справ Австро-Угорщині А. Голуховським [лист від 26 квітня (8 травня)] і міністром закордонних справ Росії М. Н. Муравьевим [від 5(17) травня]. Укладення договору було викликане тим, що як Австро-Угорщина, що випробовувала серйозну внутрішню скруту у зв'язку із загостренням національних протиріч, так і Росія, зайнята на Далекому Сході, не могли активно втручатися в балканські справи. Обидва уряди зобов'язалися підтримувати статус-кво на Балканах. Було обумовлене, що в разі неможливості збереження цього положення в даному районі обидві сторони пізніше укладуть особливу угоду. При цьому обмовлялося, що таке угода не стосуватиметься питання про Стамбул (Константинополі), протоках і примикаючих територій, оскільки вони мають «загальноєвропейський характер». Угода 1907 підписано у Відні 15(28) вересня в розвиток Мюрцштегського угоди 1903 про проведення реформ в Македонії (установа посад російських і австро-угорських цивільних агентів для контролю за діяльністю турецьких властей, перетворення адміністративних і судових установ і т.д.). Викликано загостренням положення в Македонії і виступом Великобританії з питання про програму македонських реформ. Оформлено у вигляді офіційного комюніке про побачення міністрів закордонних справ. Обидві держави погодилися в тому, що: Македонія має бути утихомирена; виконання Мюрцштегськой програми має бути продовжене до 1914; з цією метою Туреччина повинна продовжити повноваження європейських військових і цивільних чинів в Македонії ще на 7 років. Угода 1908 між Туреччиною і Австро-Угорщиною про споруду залізниці від Сараєва через Новопазарський санджак і Македонію з виходом на Салоніки фактично звело на немає Р.-а. с. 1897. Попередня угода 1908 (усне) з балканського питання поміщено 2(15) вересня в замку Бухлау (Чехія). Викликано прагненням Австро-Угорщині і Росії укріпити позиції на Балканах в умовах Младотурецкой революції 1908 . Австро-Угорщина зобов'язалася підтримати Росію в здобутті від Туреччини права проводити військові кораблі поодинці через протоки, за що Росія погоджувалася на анексію Боснії і Герцеговини. Проте для остаточного вирішення цій і інших балканських проблем Росія вважала за необхідне скликання загальноєвропейської конференції. Австрійському уряду це було невигідно. Користуючись підтримкою Німеччини, 7 жовтня 1908 воно оголосило про приєднання до Австро-Угорщині Боснії і Герцеговини. Це викликало серйозний міжнародний конфлікт (див. Боснійська криза 1908—09 ).
