Російська плита, частина Східно-європейської платформи, розташована між Балтійським і Українським щитами, Уралом і Тіманським кряжем і покрита потужним чохлом осадових відкладень. Докембрійський фундамент платформи в межах Р. п. глибоко занурений (особливо на Ю.-З.(південний захід) і Ю.-В.(південний схід) — до 16—18 км. ) . Починаючи з ріфея Р. п. випробовував деформації, що поступово ускладнювали її структуру; провідним процесом при цьому було прогресивне прогинання, яке в різні відрізки часу охоплювало різні її ділянки. Головні елементи структури Р. п. — синеклізи, антеклізи і авлакогени (див. карту до ст. Східно-європейська платформа ). Формування комплексу відкладень осадового чохла відбувалося з початку пізнього протерозоя до антропогена включно. В кінці ріфея значна частина платформи на південь від Балтійського щита опустилася і була покрита морем до кінця силуру; починаючи з середини девона опустилася і покрилася морем і південніша частина території плити. Почали формуватися Балтійська, Московська і Прикаспійська синеклізи, обмежені Мазурсько-білоруською і Воронежською антеклізамі і розділені Волго-уральською антеклізой. Синеклізи заповнені товщами девонських, каменноугольних, пермських, а в південній частині — мезозойських і кайнозойських відкладень. На південь від Білоруської і Воронежською антекліз в кінці протерозоя формувався Дніпровсько-донецький авлакоген, заповнений тріасами, юрськими, меловимі і палеогеновимі відкладеннями (в межах Донецького басейну в кінці палеозою шари були зім'яті в складну систему складок). Серед антропогенових утворень на С. плити особливо характерні моренні відкладення, на Ю. типові піски і лесовидні суглинки.
