Росцелін Іоан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Росцелін Іоан

Росцелін (Roscellinus, Roscelin) Іоан (близько 1050, Компьень, — близько 1120), французький середньовічний філософ і теолог, представник крайнього номіналізму. Викладав «вільні мистецтва» в Компьене, потім в Лоше, де в числі його слухачів був Абеляр . Після 1092 канонік кафедрального собору в Безансоне. З вигадувань збереглася лише написана у формі риторичної памфлета інвектива проти Абеляра (див. Migne, «Patrologia Latina», 1. 178).

загрузка...

Відомості про Р. містяться в роботах Ансельма, що полемізують з ним, Кентерберійського, Абеляра, Іоана Солсберійського і анонімному трактаті «Про пологи і види» («De generibus et speciebus»). Сформулювавши тезу номіналізму про реальне існування лише одиничного і вважаючи плотські враження вихідним пунктом збагнення зовнішнього світу, Р. розглядав загальні поняття і загальні пологи ( універсалії ) лише як найменування або навіть «звуки мови» (flatus vocis). Відстоював застосовність діалектики, що розуміється як мистецтво логічного міркування, до богословських питань. Р. затверджував, що реальність кожної з трьох осіб божественної трійці передбачає їх відособлене існування як одиничні субстанції, в чому ортодоксальні теологи убачали єресь «трітєїзма» (троєбожія). Це учення Р. було засуджено на церковному соборі в Суассоне (1092). Р. сприяв становленню вчення про подвійну істину.

  Літ.: Штекль А., Історія середньовічної філософії, пер, з йому.(німецький), М., 1912; Reiners J., Der Nominalismus in der Frühcholastik, Münster, 1910; Picavet F., Roscelin, philosophe et théologien d’après la léegende et d’après l’histoire, P., 1911.

  Р. Р. Майорів.