Ростовський страйк 1902, страйк робочих промислових підприємств Ростова-на-Дону в листопаді 1902. На початку 20 ст в місті налічувалося близько 30 тис. робітників, половина їх була зайнята на крупних підприємствах (Головні майстерні Владикавказа ж. д.(залізниця) — 2,6 тис.; тютюнова фабрика Асмолова — 2,2 тис.; плугостроїтельний завод «Аксай» і ін.). 2 листопада застрайкували робітники котельного цеху ж.-д.(железнодорожний) майстерень у відповідь на обраховування їх адміністрацією. 4 листопада Донський комітет (Донком) РСДРП випустив прокламацію, яка закликала до страйку всіх робітників майстерень і формулювала вимоги страйкарів: 9-годинний робочий день, підвищення зарплати, відміна штрафів, звільнення найбільш ненависних майстрів і так далі 6—7 листопада страйк став загальноміським і прийняв політичний характер. У балці за Темерником проходілі багатотисячні мітинги. Донком РСДРП випустив 17 прокламацій (до 30 тис. екз.(екземпляр)). 11 листопада поліція і козаки застосували проти страйкарів, присутніх на мітинг, зброю. 6 чіл. було убито і 17 поранений. Мітинги в Ростові-на-Доні продовжувалися ще 2 тижні. На знак солідарності в 2-ій половині листопада застрайкували робочі станції Тіхорецкой, міст Новоросійська, Мінеральних Вод, Владикавказа і Гомеля. Арешти, висилка найбільш активних страйків з міста змусили робітників відновити роботу. 26 листопада Р. с. припинилася. Того ж дня Донком поводився з прокламацією «До громадян всієї Росії».
В політичному виступі ростовських робітників, що виріс із страйку, відзначало
Ст І. Ленін, «пролетаріат вперше протиставляє себе, як клас, всім останнім класам і царському уряду» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 9, с. 251). Близько 30 комітетів і груп РСДРП, пов'язаних з «Іскрою», відгукнулося на Р. с. випуском листівок. Вона отримала загальноросійський резонанс, викликала відгуки в країнах Західної Європи.
Літ.: Наш край. Документи по історії Донської області, т. 1 — XVIII — початок XX ст, Ростов н/Д., 1963.