Ростовське князівство
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ростовське князівство

Ростовське князівство, питоме князівство Русі 13—15 вв.(століття) з центром в Ростові Великому. Виділилося в 1207 з князівства Владіміро-суздальського. У його склад входили Ярославль, Углич, Молога, Белоозеро і Устюг. Перший князь Р. до., Костянтин Всеволодович, ставши в 1216 великим князем володимирським, розділив Р. до. між синами. При них із складу Р. до. виділилися Ярославське і Углицьке князівства, а після 1238 — Белоозерськоє князівство. У 1262 жителі Ростова разом з іншими містами Північно-східної Русі брали участь в повстанні проти монголо-татарського іга. З середини 14 ст Р. до. підпадає під вплив московських великих князів. Іван Каліта придбав у ростовських князів Углич. При Дмитрові Донському ростовські князі стали фактично «службовими» князями Москви.

  Літ.: Екземплярський А. Ст, Великі і питомі князі Північної Русі і татарський період з 1238 по 1505, т. 1—2 СП(Збори постанов) Би, 1889—91; Пресняков А. Е., Утворення держави великороса. Нариси по історії XIII—XV століття, П., 1918; Любавський М. До., Утворення основної державної території народності великороса, ч. 1, Л., 1929.