Рокоссовський Костянтин Костянтинович [9(21) .12.1896, р. Великий Лука, нині Псковської області, — 3.8.1968, Москва], радянський воєначальник, Маршал Радянського Союза (1944), двічі Герою Радянського Союза (29.7.1944 і 1.6.1945). Член КПРС з 1919. Народився в сім'ї залізничного машиніста. У армії з 1914. Учасник 1-ої світової війни 1914—18 — молодший унтер-офіцер. У жовтні 1917 вступив в Червону Гвардію, потім в Червону Армію. Учасник Громадянської війни 1918—1920 — командир ескадрона, окремого дивізіону і окремого кавалерійського полку. Закінчив кавалерійські курси удосконалення комскладу (1925) і курси удосконалення вищого початкового складу при Академії ім. М. В. Фрунзе (1929). Брав участь в боях на КВЖД (командир і комісар 5-ої окремої Кубанської кавалерійської бригади). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 командував 9-м-код механізованим корпусом (до 11 липня 1941), 16-ою армією на Західному фронті (серпень 1941 — липень 1942); Брянським (липень — вересень 1942), Донським (вересень 1942 — лютий 1943), Центральним (лютий — жовтень 1943), Білоруським (жовтень 1943 — лютий 1944), 1-м-код Білоруським (лютий — листопад 1944) і 2-м-код Білоруським (з листопада 1944 і до кінця війни) фронтами. Війська під командуванням Р. брали участь в Московській, Сталінградській, Курській битвах, в Білоруській, Східно-прусській, Східно-померанській, Берлінській операціях. 24 червня 1945 командував Парадом Перемоги в Москві. У 1945—49 головнокомандуючий Північною групою військ. У жовтні 1949 на прохання уряду Польської Народної Республіки і з дозволу Радянського уряду Р. виїхав в ПНР(Польська Народна Республіка) і був призначений міністром Національної оборони і заступником голови Ради Міністрів ПНР(Польська Народна Республіка); йому було привласнено військове звання Маршал Польши. Р. обирався членом Політбюро ЦК ПОРП(Польська об'єднана робоча партія) і депутатом Сейму. У 1956 Р. повернувся до СРСР і був заступником міністра оборони СРСР (листопад 1956 — червень 1957); Головним інспектором — заступником міністра оборони СРСР (липень — жовтень 1957); командувачем військами Закавказького військового округу (1957—58); заступником міністра і Головним інспектором міністерства оборони СРСР (січень 1958 — квітень 1962); Генеральним інспектором Групи генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР (з квітня 1962). Кандидат в члени ЦК КПРС (1956—68). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 5—7-го скликань. Нагороджений 7 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом «Перемога», 6 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова і Кутузова 1-ої міри і медалями, а також багатьма іноземними орденами і медалями. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Соч.: Солдатський борг, М., 1968.
Літ.: Кардашов Ст Рокоссовський 2 видавництва, М., 1973.
