Розподільний пристрій електричний, пристрій для прийому електроенергії (від генераторів електростанції, трансформаторів, перетворювачів преобразовательной підстанції і ін.) і її розподілу між окремими споживачами. До складу Р. в. входять: вимикачі електричні,раз'едінітелі, трансформатори струму і напруги, вимірювальні прилади, збірні шини, розрядники,реактори електричні . Для забезпечення можливості ремонту Р. в. або ділянок електромережі, не припиняючи енергопостачання споживачів, систему збірних шин Р. в. секціонують.
По конструктивного виконання Р. в. розділяють на закритих (у будівлях) і відкритих (див. Відкрита установка ). Закриті Р. в. владнують, як правило, при напрузі до 10 кв. В них вся апаратура і токоведущие частини розміщуються в закритому приміщенні. В умовах сильний забрудненої атмосфери і при нагоді відкладення на ізоляторах провідного пилу, хімічних продуктів, морської солі і т.п. Р. в. виконуються закритими при напрузі аж до 220 кв. Відкриті Р. в. встановлюють переважно при напрузі 35 кв і вище; вся їх апаратура вмонтовується поза будівлями.
В цілях зменшення займаного Р. в. площі, скорочення часу монтажу і ремонту, зниження експлуатаційних витрат і підвищення електробезпеці обслуговування всі елементи Р. в. на напругу до 35 кв найчастіше вмонтовуються (у заводських умовах) в металевих шафах або оболонках (т.з. комплектні Р. в. — КРУ). У КРУ до 10 кв ізоляція токоведущих частин забезпечується фарфоровими ізоляторами і повітрям або литою епоксидною ізоляцією. З кінця 60-х рр. 20 ст набувають поширення компактні герметичні КРУ на напругу 66 кв і вище, в яких ізоляцією служить елегаз (Sf 6 ) при тиску в декілька атмосфер.
Літ.: Чуніхин А. А., Електричні апарати, М., 1967; Лісовський Р. С., Хейфіц М. Е., Головні схеми і електротехнічне устаткування підстанцій 35—500 кв, М., 1970; Полтев А. І., Елегазовиє апарати, Л., 1971.
