Розеггер Петер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Розеггер Петер

Розеггер [Rosegger; справжнє прізвище — Кеттенфайер (Kettenfeier)] Петер (31.7.1843, Кріглах, Штірія, — 26.6.1918, там же), австрійський письменник. Займався самоосвітою. Вірші і дрібні розповіді писав на верхнештірійськом діалекті, романи — на літературній мові. У розповідях і романах з народного життя («Штірійськие історії», 1871, «Записки вчителя з лісу», 1875, і ін.) Р. виступив битопісателем альпійського села, що розоряється капіталістичними порядками («Якоб Останній», 1888, русявий.(російський) пер.(переведення) 1907). З консервативно-народницьких позицій написані романи «Благословення землі» (1900), «Світська отрута» (1903) і др.; націоналізм і релігійні шукання відобразили романи Р. «Богошукач» (1883), «Мій рай» (1901).

  Соч.: AusgewähIte Werke, Bd 1—4, W., 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. розповіді, М.. 1910; У гостях у дядька, М., 1915.

 

  Літ.: Latzke R., P. Rosegger, Bd 1—2, Weimar, 1943—53; Haslinger F., P. Rosegger als Jünger Merkurs und Apolls, Graz, 1964.