Розгортання (воєн.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Розгортання (воєн.)

Розгортання військ (сил), створення угрупувань видів озброєних сил і пологів військ і їх оперативна (бойове) побудова для ведення військових дій. Р. ст може бути стратегічним, оперативним або тактичним. Стратегічне розгортання передбачає переклад озброєних сил країни з мирного на військове положення: приведення військ (сил) в бойову готовність і здійснення мобілізаційних заходів з метою доведення чисельності військ (сил) до передбаченої на військовий час з одночасним формуванням частин, з'єднань і оперативних об'єднань; виконання стратегічних перевезень військ і зосередження створюваних угрупувань на вибраних напрямах. Стратегічне Р. ст може здійснюватися перед війною, на початку неї або в ході військових дій, коли виникне необхідність в створенні нових стратегічних угрупувань (фронтів, армій, флотилій). Оперативне розгортання полягає в висуненні військ (сил) оперативних об'єднань різних видів озброєних сил на напрями (у райони) майбутніх дій і їх оперативну побудову відповідно до задуму операції, що проводиться. Тактичне розгортання полягає в занятті вихідних районів [вогневих (стартових) позицій, рубежів] і прийнятті підрозділами, частямі, з'єднаннями всіх видів озброєних сил і пологів військ бойового порядку безпосередньо перед атакою. Воно може вироблятися з висуненням з районів зосередження (вичікувальних районів), місць постійної дислокації або з маршу.