Родіола (Rhodiola), рід багатолітніх трав сімейства толстянкових. Стебла потовщені, з черговими плоскими або майже циліндровим сидячим листям. Квітки одностатеві (рослини дводомні), переважно 4-членниє, жовті або червоні (різних відтінків), в щитковидному суцвітті. Плід з 4 листівок. Близько 50 видів, в помірному поясі Північної півкулі, головним чином в горах Азії. У СРСР близько 20 видів; зростають переважно в альпійському поясі і тундрі по кам'янистих схилах, скелям, лужкам, по берегах річок, в льодовиків. Р. рожевий, або золотий корінь (R. rosea), з жовтими квітками і червонуватими плодами зустрічається на С. Европейськой частині, в Карпатах, на Уралі, Алтаї, півдні Східного Сибіру, в гірському Казахстані і на Далекому Сході. Лікарська рослина; рідкий екстракт з підземних частин і отримуваний з нього препарат родозін застосовують в медицині для підвищення працездатності, при стомлюваності, безсонні головних болях. Р. рожеву, Р. холодну (R. algida) і Р. різнозубчасту (R. heterodonta) розводять як декоративні. Р. інколи включають в рід очиток .
Літ.: Саратіков А. С., Золотий корінь (родіола рожева), Томськ, 1973.
