Робочі банки
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Робочі банки

Робочі банки, профспілкові банки, в капіталістичних країнах банки, капітал яких належить профспілкам і кооперації. Перші Р. би. були організовані в 20-х рр. 20 ст з метою оберігання профспілкових засобів від знецінення і надання кредитної підтримки робочим організаціям. В період світової економічної кризи 1929—33 багато Р. би. збанкрутіли. Після 2-ої світової війни 1939—45 P. 6. в деяких країнах були відновлені. Найбільше розвиток в 60 — початку 70-х рр. Р. би. отримали у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і Австрії. У ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) функціонує Банк суспільного господарства (Bank für Gemeinwirtschaft), який утворився після злиття в кінці 1958 шести Р. би. і приєднання до них в 1964 Банки господарства і праці в Західному Берліні. 75% акцій належить Раді профспілок і 25% — Раді споживчої кооперації. Банк займає (1973) по сумі активів 9-е місце у країні, здійснює всі операції комерційного банку, бере участь в капіталах приблизно 30 банків в країні і за кордоном. Австрійський Р. би. — Банк праці і господарства (Bank für Arbeit und Wirtschaft) займає (1973) по сумі активів 3-е місце в країні, його акціонери — Федерація профспілок і споживча кооперація. Сучасні Р. би. перетворилися на банки універсального профілю, і профспілкові засоби, мобілізуємиє через ці банки, прямують в значні частини на кредитування капіталістичних підприємств.

  Е. Д. Золотаренко.