Риноскопія (від греч.(грецький) rhís, родовий відмінок rhinós — ніс і skopéo — дивлюся), інструментальний діагностичний метод огляду порожнини носа, при якому можна досліджувати носові раковини, перегородку носа (сошник), носоглотку. Термін введений в 1860 чеським фізіологом І. Чермаком. Для Р. використовують двостулкові носові дзеркала, носові розширювачі або спеціальні дзеркала.
