Ренін-ангиотензінная система
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ренін-ангиотензінная система

Ренін-ангиотензінная система, ферментна система, твірна і руйнівна гормон ангіотензин . Бере участь в регуляції рівня артеріального тиску, функції нирок і водно-сольового обміну організму.

загрузка...

  Протеолітичний фермент ренін, діючи на ангіотензиноген (гипертензіноген) плазми і лімфи, утворює декапептід (ангіотензин-1), який, після відщеплення від нього кінцевого дипептиду ферментом, що міститься в легенях і нирках, перетворюється на активний ангіотензин-2 (гипертензін, або ангиотонін). Ангіотензин-2 звужує судини і стимулює секрецію інших гормонів, що впливають на тонус судин і обмін води і солей ( катехоламіни, Альдостерон, Вазопресин і простагландіни ), викликає також скорочення матки. У артеріальній крові людини міститься в нормі 2,5×10 -6 міліграм ангіотензину на 100 мл   плазми. У венозній крові концентрація його багато нижче, оскільки в тканинах він зв'язується рецепторами і руйнується ферментами — ангиотензіназамі. Секреція реніна і його активність а, отже, і концентрація ангіотензину в плазмі крові збільшуються при збудженні симпатоадреналової системи, недоліку Na в організмі, крововтраті, порушенні кровообігу в нирках, а також під час вагітності. Надлишок Na в організмі пригнічує активність Р.-а. с. Активація Р.-а. с. — один з важливих чинників розвитку гіпертонії (особливо злоякісною, пов'язаною із захворюванням нирок) а також набряків, що виникають при ураженні нирок і сердечної недостатності. У хворих гіпертонією, обумовленою пухлиною кори надниркових, активність Р.-а. с. низька. Визначення активності реніна і концентрації ангіотензину в крові — діагностичний тест при захворюванні гіпертонією.

 

  Літ.: Фізіологія бруньки, Л., 1972, гл.(глав) 15; Kidney hormones, ed. J. W. Fisher, L. — N. Y., 1971.

  Ю. А. Серебровськая .