Ренуар Жан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ренуар Жан

Ренуар (Renoir) Жан (р. 15.9.1894, Париж), французький кінорежисер. Син художника П. О. Ренуара . З 1924 працює в кіно. Перші фільми: «Дочка вод» (1924), «Нана» (1926, по Е. Золя), «Маленька продавщиця сірників» (1928, по Х. До. Андерсену). Звукові фільми Р. — «Сука» (1931), «Будю, врятований з води» (1931), «Тоні» (1934), «Злочин пана Ланжа» (1935) і ін. відображали підйом солідарності трудящих, давали реалістичну картину життя французького суспільства. Р. примикав до руху Народного фронту (1935—38), керував постановкою короткометражного фільму «Життя належить нам» (1936), зробленого за замовленням французької компартії. Ідеї Народного фронту знайшли віддзеркалення в кращому фільмі Р. «Велика ілюзія» (1937), дія якого відбувається під час 1-ої світової війни 1914—18. Поставив «Марсельєзу» (1938), де відтворений епізод Великої французькій революції, «На дні» (1936, по М. Горькому), «людина-звір» (1938, по Золя), заборонену на початку 2-ої світової війни 1939—45 комедію «Правила гри» (1939). Після капітуляції Франції жив в США. У 1952 повернувся на батьківщину. Фільми 50-х рр. відрізняються театральним видовищем, зверненням до історичного минулого («Золота карета», 1952, по п'єсі «Карета святих дарів» Меріме, «Французький канкан», 1956, «Сніданок на траві», 1959, «Заповіт доктора Корделье», 1960, і ін.). Творчість Р. 30-х рр. надав відомий вплив на італійський неореалізм . У фільмах Р. брали участь його брат — Пьер Р. (актор) і племінник — Клод Р. (оператор).

  Літ.: Лепроон П., Сучасні французькі кінорежисери, пер.(переведення) з франц.(французький), М., 1960; Жан Ренуар. Статті. Інтерв'ю. Спогади. Сценарій [пер. з франц.(французький)], Збірка, М., 1972.

  Ст І. Божовіч.