релігія Вед, релігійні вірування древніх індійців періоду розкладання первіснообщинного устрою і складання класового суспільства, що знайшли віддзеркалення в прадавніх індійських літературних пам'ятниках, — Ведах . Основними межами Ст р. було обожнювання сил природи, анімізм і первісна магія. Головними богами в Ст р. були бог піднебіння Варуна, богиня матері-землі Прітхиві; боги сонця під іменами Сурья, Савітар, Митра, Вішну, Пушан; бог місяця Сома; бог бурі Рудра; бог-громовержець Індра; бог вогню Агні і ін. Матір'ю богів почиталася богиня Адіті. Боги, за уявленням індійців, знаходилися в постійній війні із злими демонами асурамі. Боги і демони, майже без виключення, почиталися безпосередньо як явища природи. Із зростанням майнової і суспільної нерівності боги стали втілювати не лише природу, але і суспільні сили, наприклад Індра став виступати як цар богів і як бог війни, Варуна — як охоронець порядку. Ст р. стала освячувати суспільну нерівність людей. Культ богів полягав в жертвопринесеннях, супроводжуваних вимовленням гімнів богам і магічних формул, що виражали прохання до божества. Жерці утворили окремий стан — варну брахманів . Деякі положення Ст р. (священний характер Вед, вибрана вищих варн, культ богів Вішну Рудри-Шиви і ін.) зберігаються і в сучасному індуїзмі. Поздневедічеськую релігію часто називають брахманізмом.
Літ.: П'ятигористий А. М., Матеріали по історії індійської філософії, М., 1962; Бонгард-Льовін Р. М., Ільін Р. Ф., Древня Індія, М., 1969, гл.(глав) 6; Радхакрішнан С., Індійська філософія, пер.(переведення) з англ.(англійський), т. 1, М., 1956; Keith А. Ст, Religion and philosophy of the Veda and Upanishads, Camb. — L., 1925 (Harvard oriental series, v. 31—32).
