Ректоскопія (від латів.(латинський) rectum — пряма кишка і греч.(грецький) skopéo — дивлюся, досліджую), лікарський метод діагностики — дослідження слизистої оболонки прямої кишки ректоскопом, що є сталевою трубкою (довжиною 25—30 см і діаметром 1,5—2 см ) з електричною лампочкою на довгому стрижні і окулятором. Р. виробляється в колінно-ліктьовому положенні обстежуваного після попередньої підготовки (клізми). Ректоскоп вводять (повільно і обережно — під контролем зору) через задній прохід, удаючись до роздмухування кишки повітрям, щоб був виразно видний її просвіт. Р. дозволяє виявити пухлини, виразки, рубцеві звуження, при необхідності узяти шматочок тканини для гістологічного дослідження> (біопсія ), видалити поліпи прямої кишки або виконати електрокоагуляцію поліпа. При Р. удається оглянути слизисту оболонку не лише прямої кишки, але і кінцевого відділу сигмовидної кишки (ректороманоскопія). Гнучкі фіброколоноськопи дозволяють оглянути вищерозміщені відділи товстої кишки аж до сліпої кишки (колоноскопія).
