Рей (Rej) Міколай (4.2.1505 — між 8.9. і 4.10.1569), польський письменник, громадський діяч епохи Відродження. Найбільш значне раннє вигадування — «Коротка бесіда між трьома особами: Паном, Войтом і Плебаном» (1543). Вигадування Р. «Життя Іосифа» (1545) і «Купець» (1549) цікаві як перші досліди польської драматургії. Р. належать прозаїчна переробка «Псалтиря Давида» (1545), сб.(збірка) антікатолічеських проповідей «Постілла» (1557), дідактіко-алегорічна поема «Справжнє зображення життя гідної людини» (1558), переведення Апокаліпсису (1565), де відбилися переконання кальвінізму автора. Майстерність Р. — сатирика, гумориста, битопісателя, мораліста особливо яскраво виявилося в збірці «Звіринець» (1562). У останньому крупному вигадуванні «Зеркало» (1568) виражені суспільно-політичні ідеали автора, його творчість пройнята ідеями реформації і гуманізму.
Літ.: Разумовськая Л. Ст, Міколай Рей, в книзі: Історія польської літератури, т. 1, М., 1968; Windakiewicź S., Mikolaj Rej z Nagłowic, 3 wyd., Lublin, 1922; Studia nad Mikołajem Rejem, Gdańsk, 1971; Szmydtowa Z., Про Erazmie i Reju, Warsz., 1972.
