Рейд (воєн.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рейд (воєн.)

Рейд (від англ.(англійський) raid — наліт, набіг), проникнення рухливих груп (танкових, механізованих, кавалерійських, партизанських) в тил противника з метою нанесення йому втрат, руйнування важливих об'єктів (мостів, аеродромів, залізниць, ліній зв'язку, складів, баз постачання і т. п.), порушення роботи доріг підвезення і евакуації, підтримки або організації партизанського руху; відвернення сил противника і ін. Р. застосовувалися в багатьох війнах. Відомі Р. російських кавалерійських загонів (Д. Ст Давидова, козаків М. І. Платова і ін.) по тилах французької армії у Вітчизняній війні 1812, крупні кавалерійські Р. в Громадянській війні 1918—1920. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 проводилися Р. радянських кавалерійських з'єднань (наприклад, Р. кавалерійського корпусу генерала П. А. Белова в 1942), а також багаточисельні Р. партизанських з'єднань (див. Партизанський рух у Великій Вітчизняній війні 1941—45 ).