Рейтер Макс Андрійович [12(24) .4.1886, р. Віндава, нині р. Вентспілс Латвійської РСР, — 6.4.1950, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник (1943). Член КПРС з 1922. Народився в сім'ї латиського селянина. У армії з 1906. Закінчив Іркутське військове училище (1910). Брав участь в 1-ій світовій війні 1914—18, полковник. У Червоній Армії з 1919. Учасник Громадянської війни 1918—20 і придушення Кронштадтського заколоту (1921), командир стрілецького полку і стрілецької бригади. Закінчив Вищі академічні курси комскладу (1923) і Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1935). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 заступник командувача військами по тилу Центрального і Брянського фронтів (серпень — грудень 1941), помічник командувача Західним фронтом (лютий — березень 1942), командувач 20-ою армією на Західному фронті (березень — вересень 1942), командувач Брянським фронтом (вересень 1942 — червень 1943), заступник командувача Воронежським фронтом (серпень — вересень 1943). У 1943—45 командував Південно-уральським військовим округом. З січня 1946 начальник Вищих стрілецько-тактичних курсів «Постріл». Нагороджений орденом Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 1-ій мірі і медалями.
