Рейхамі, ар-Рейхані Амін ібн Фаріс (жовтень 1876, Фурейка, Ліван, — 1940), арабський письменник (Ліван). З 1888 жив в Америці. Вчився на юридичному факультеті Колумбійського університету. Захопившись вигадуваннями Вольтера, Же. Ж. Руссо, Т. Карлейля, Ф. Ніцше і ін., виступив з антиклерикальними творами. Після повернення на батьківщину (1904) Р. пропагував ідею синтезу цивілізацій Заходу і Сходу, самоудосконалення. Етіко-філософські погляди Р. виражені в збірці «ар-Рейханіят» (т. 1—4, 1922—23), куди увійшли есе, статті, мови і вірші в прозі, переважно автобіографічного характеру; тут поряд із закликами до братерства людей описується важке життя арабів на чужині, критикується буржуазна американська дійсність. Р. оспівує природу Лівану, доходячи до пантеїзму («Серце Лівану», 1924). Поїздки по арабських країнах дали матеріал для книг «Арабські правителі» (1924), «Сучасна історія Неджда» (1927), «Серце Іраку» (1935), арабських країн, що вплинули на публіцистику. Автор романів «Лілія дна» (1915) і «Поза гаремом» (1917).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення), у збірці: Арабська проза, М., 1958; у збірці: Розповіді письменників Лівану, М., 1958.
Літ. : Крачковський І. Ю., Ізбр. соч.(вигадування), т. 3, М. — Л., 1956, с. 139—47; Льовін З. І., Філософ з Фурейки, М., 1965; аль-Фахурі Х., Історія арабської літератури, т. 2, М., 1961, с. 454—58; Brockelmann До., Geschichte der arabischen Literatur, Bd 2, Leiden, 1938.
