Рейнберг Самуїл Ароновіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рейнберг Самуїл Ароновіч

Рейнберг Самуїл Ароновіч [29.3(10.4) .1897, Рига, — 28.3.1966, Москва], радянський рентгенолог, заслуженого на діяча науки РРФСР (1941). Професор (1930), доктор медичних наук (1947). Член КПРС з 1940. У 1921 закінчив 1-й Ленінградський медичний інститут. Організатор (1927) першої в світі кафедри дитячої рентгенології в Ленінградському педіатричному медичному інституті. З 1930 завідувач кафедрою рентгенології Ленінградського державного інституту для удосконалення лікарок; з 1943 завідувач кафедрою рентгенології і радіології Центрального інституту удосконалення лікарок і одночасно (1943—51) директор Центрального науково-дослідного інституту рентгенології і радіології (Москва). Основні праці по проблемах рентгенодіагностики захворювань дихальної системи, шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату, патології дитячого віку. Вперше в СРСР здійснив прижиттєву ангиографію у людини. Розробив принципи невідкладної рентгенологічної діагностики. Один із засновників і член Президії Всесоюзного суспільства рентгенологів і радіологів, почесний голова і почесний член 17 республіканських і ін. наукових суспільств. Ленінська премія (1966) за монографію «Рентгенодіагностика захворювань кісток і суглобів». Нагороджений 3 орденами, а також медалями.

  Соч.: Нариси військової рентгенології, Л., 1942; Рентгенологічне розпізнавання раки шлунку, М., 1952.

  Літ.: Професор С. А. Рейнберг, «Вісник рентгенології і радіології», 1966 № 4; Лемберг А. А., Пам'яті С. А. Рейнберга, там же, 1972 № 4.