«Рейнджер»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Рейнджер»

«Рейнджер» («Ranger»), найменування серії американських космічних літальних апаратів для дослідження Луни (окрім «Р.-1» і «Р.-2», які виводилися на геоцентричні орбіти і призначалися для випробування бортових систем); програма розробки і запусків цих апаратів (1959—65). Запуски здійснювалися ракетою-носієм «Атлас-Аджена В» (за винятком «Р.-8», який був запущений «Атлас-Аджена Д»). Апарати «Р.-3» — « Р.-5» подібні по конструкції і мають 6 телевізійних камер. Завдання польотів: здобуття телевізійних зображень місячної поверхні, проведення зондування радіолокації Луни і вивчення властивостей її порід за допомогою гамма-спектрометра, доставка на Луну (напівжорстка посадка) приладового контейнера з сейсмометром; м'яка посадка на Луну не була передбачена. Після невдалих польотів «Р.-3» — « Р.-5» подальші апарати були модифіковані, замість місячної капсули встановлено 2 комплекти по 3 шт. телевізійних камер ( мал. ). Із-за відмови телевізійної установки на «Р.-6» зйомки не були проведені. При підльоті до Луне апарати «Р.-7» — «Р.-9» передали понад 17 тис. знімків місячної поверхні в районах Морея Пізнаного і Спокою, а також кратера Альфонс. Максимальний діаметр всіх «Р.» 1,52 м-код , висота в складеному положенні 2,52 м-коду , висота в розгорнутому положенні 3,12 м-коду , максимальний поперечний розмір 5,18 м. Маса 306—367 кг Система енергоживлення включає сонячні елементи і срібно-цинкові батареї. Рухова установка, що коректує, працює на однокомпонентному паливі.

  Р. А. Назаров.

Космічний літальний апарат «Рейнджер»: 1 — сонячні батареї; 2 — контейнер з бортовою апаратурою; 3 — гостронаправлена антена; 4 — малонаправлена антена.