Реакційна плавка, спосіб здобуття металів, в основі якого лежить взаємодія між сульфідом і оксидом витягуваного металу ( Me S + 2 Me O = 3 Ме + So 2 ) або між сульфатом і оксидом ( Me + Me So 4 = 2 Me + 2so 2 ). У металургії свинцю Р. п. називають також горновою. Процес здійснюється в спеціальному горні, куди завантажують багатий свинцевий концентрат і кокс. Шихту продувають стислим повітрям. За рахунок горіння коксу і тепла, що виділяється при окисленні сульфідів, температура в горні піднімається до 700—900 °С; при цій температурі протікають основні взаємодії Р. п., що приводять до витоплення чорнового свинцю. Шихта під час реакції повинна знаходитися в рихлому стані; контакт між компонентамі досягається безперервним перегребенням за допомогою механічного перегребателя. У чорновий свинець переходить 70% металу з шихти, в т.з. сірі шлаки 10—15%, в пил 15—20%. Сірі шлаки для доїзвлеченія свинцю переробляються в шахтній печі, пил повертається в шихту Р. п. Принципи Р. п. використовуються в нових процесах здобуття свинцю з частково обпалених сульфідних концентратів: електроплавленням (Швеція), плавкою в зваженому стані (Швеція, Фінляндія), вдуванням концентратів в рідку ванну конвертера (США). Взаємодії характерні для Р. п., використовуються в металургії сурми при плавці окислених і сульфідних концентратів, а також при конвертації мідних штейнов.
