Рашидов Рашид Меджідовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рашидов Рашид Меджідовіч

Рашидов Рашид Меджідовіч (р. 1.5.1928, селище Ванаши-Махи Сергокалінського району Дагестанської АССР), даргинський радянський поет. Член КПРС з 1961. У 1949 закінчив історичний факультет Дагестанського педагогічного інституту. Друкується з 1945. Автор збірок віршів для дітей «Моє щастя» (1948), «Курчата» (1956), «Аромат сонця» (1963), «Коли заснули бджоли» (1968), «Сусіди сміються» (1969, русявий.(російський) пер.(переведення) 1969, Державна премія Дагестанської АССР ним. Сулеймана Стальського, 1970) і ін. Написав декілька збірок віршів для дорослих. Переводить твори А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, М. Горького і ін. Твори Р. перекладені деякими мовами народів СРСР. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, а також медалями.

  Соч. : Адамті, Махачкала, 1965; Чlакнані пукьні урдалтухlелі, Махачкала, 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Мисливець Муса, М., 1967.

  Літ.: Історія дагестанської радянської літератури, т. 1—2, Махачкала, 1967.