Рахья Іван (Юка) Абрамович (19.7.1887, Кронштадт, — 31.8.1920, Петроград, нині Ленінград), діяч фінською і російського революційного руху. Член Комуністичної партії з 1902. Народився в робочій сім'ї. Робітник-металіст. У 1905 член Кронштадтського комітету РСДРП, один з керівників повстання матросів і солдатів. З кінця 1905 брав участь у фінському робочому русі, з 1913 вів партійну роботу в Петербурзі. Після Лютневої революції 1917 член Петербурзького комітету РСДРП (б); делегат 7-ої (Квітневою) Всеросійської конференції РСДРП (б) і учасник 6-го з'їзду РСДРП (б); учасник розширеного засідання ЦК партії 16 (29) жовтня 1917, що підтвердив вирішення ЦК від 10 (23) жовтня про озброєне повстання. Після Жовтневої революції 1917 направлений до Фінляндії помічником комісара по фінляндських справах; один з організаторів фінської Червоної гвардії. Учасник революції 1918 у Фінляндії, важко поранений в бою при же.-д.(железнодорожний) станції Кямяря. У 1918 один із засновників КП Фінляндії (КПФ), член її ЦК. Делегат 1-го (1919) і 2-го (1920) конгресів Комінтерну від КПФ. Загинув при нападі контрреволюціонерів на клуб фінських комуністів ним. О. Ст Куусинена.
Літ.: Кузнецова Д., Ю, А. Рахья, в книга: Герої Жовтня, Л., 1967.
