Рахман Сабіт (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Сабіт Керім огли Махмудов) (26.3.1910, Нуха, — 23.9.1970, Баку), азербайджанський радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв Азербайджанської РСР (1943). Член КПРС з 1943. У 1932 закінчив педагогічний інститут в Баку. Один з тих, що зачинають азербайджанської радянської комедії. Друкувався з кінця 20-х рр. в журналі «Молла Насреддін» . Автор комедій «Весілля» (пост. 1939), «Щасливці» (пост. 1941), «Ласкаво просимо» (пост. 1949), «Наречена» (пост. 1954), «Брехня» (1965), «Хиджран» (1970) і ін. У них гумор поєднується з гострою соціальною сатирою; автор висміює міщанку, дармоїдство, кар'єризм. У 1939 опублікована повість «Остання трагедія», в 1954 — роман «Ніна» про підпільну більшовицьку друкарню; роман «Великі дні» (1952) присвячений життю сучасного села.
Соч.: Сечилміш есерлері, ч. 1—2, Баки, 1958—60; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Соловей. Розповіді і повести, М., 1961; Розбите дзеркало. Розповіді, М., 1967.
Літ.: Нарис історії азербайджанської радянської літератури, М., 1963; Меммедов, М., Сабіт Реhман, Баки, 1960.
